RE: My wartime Diary. To live despite war.

Воістину Воскрес!!! 💛🐣

Ох, хотіла б я теж так думати, що найважче позаду. Боюсь уже на щось сподіватись, планувати, бо потім так боляче розчаровуватись. Кожного разу ще більше боляче. Якраз у неділю згдувала, як дівчата ділились "пророцтвами" нумерологів стосовно середини березня... Але нічого переломного (в хорошому сенсі) так і не сталося. Намагаюсь не впадати в крайнощі, просто жити тут і зараз, і заставляти себе не думати про те, що буде через тиждень.

Як ти тримаєшся?

!LUV