Життя в Інтернаті

in #quac5 years ago

Я так давно потрапив до інтернату, що вже й не пам'ятаю всіх подробиць.

Та коли я туди трапив то було видно, що я у своїх санчатах. Мені було так добре, що я був один – без батьківської уваги та братових скиглів.

Одного разу зі мною трапився такий випадок: коли я їхав до домівки на канікули, то мене попросили привезти кому чого: меншим цукерок, а старшим – цигарки. Ну я привіз та заховав їх у сумці. У маленькому гаманці була одна пачка цигарок, і я боявся, що виявлять і вигонять мене з інтернату. Сам не палив, тому що в цьому закладі мало хто палив, а цукерки їли всі. Ось я і постарався всім догодити. Ну і після цих подій мене мало не вигнали зі школи. Да й поголили мене, а так що я запам'ятав це назавжди. Волосся моє відросло дуже швидко, проте це ще не всі пригоди, котрі сталися зі мною.

У школі були ще й інші діти: була одна дівчинка, яку покохали всі парубки нашого класу, та коли вона входила до класу, всі стояли по стійці "смірно", як в армії. А коли вона сідала на стілець, то всі розсаджувались по своїх місцях й займались своїми справами – хто готувався до уроку який мав бути.

А після уроків обідали в просторій їдальні. Обід був смачним, перше, що запам'яталось, – це пшенична каша з підливою та котлеткою. Це найсмачніший обід, який я їв.

Ось після обіду годину займались особистими справами: хто вчив уроки, хто малював, а хто прибирав у класі. А я полюбляв дрімати протягом цієї години. А коли заходили вчителі чи вихователі, то всі підписалися з місць, наче як підірвались на міні. Хоча мін не було, звісно. Так проходили дні за днями, і тижні за тижнями.

Іноді ми їздили допомагати нашим спонсорам (це ті організації, котрі допомагали інтернатам і дитячим будинкам) на виноградники, на томати й на цибулю до корейців. У вихідні ходили на екскурсії то в ліс,
то на річку.

І вихователі були дуже раді, що екскурсії проходили дуже гарно, і навіть якщо хтось губився, того й находили десь у потязі чи в мами дома.

Ось коли привозили такого екскурсанта до інтернату з дому, то тут все і починалось: знову виховували такого парубка, і працював він за троїх: прибирав у свинарнику або замітав і так чисте подвір'я.