Я так давно потрапив до інтернату, що вже й не пам'ятаю всіх подробиць.
Та коли я туди трапив то було видно, що я у своїх санчатах. Мені було так добре, що я був один – без батьківської уваги та братових скиглів.
Одного разу зі мною трапився такий випадок: коли я їхав до домівки на канікули, то мене попросили привезти кому чого: меншим цукерок, а старшим – цигарки. Ну я привіз та заховав їх у сумці. У маленькому гаманці була одна пачка цигарок, і я боявся, що виявлять і вигонять мене з інтернату. Сам не палив, тому що в цьому закладі мало хто палив, а цукерки їли всі. Ось я і постарався всім догодити. Ну і після цих подій мене мало не вигнали зі школи. Да й поголили мене, а так що я запам'ятав це назавжди. Волосся моє відросло дуже швидко, проте це ще не всі пригоди, котрі сталися зі мною.
У школі були ще й інші діти: була одна дівчинка, яку покохали всі парубки нашого класу, та коли вона входила до класу, всі стояли по стійці "смірно", як в армії. А коли вона сідала на стілець, то всі розсаджувались по своїх місцях й займались своїми справами – хто готувався до уроку який мав бути.
А після уроків обідали в просторій їдальні. Обід був смачним, перше, що запам'яталось, – це пшенична каша з підливою та котлеткою. Це найсмачніший обід, який я їв.
Ось після обіду годину займались особистими справами: хто вчив уроки, хто малював, а хто прибирав у класі. А я полюбляв дрімати протягом цієї години. А коли заходили вчителі чи вихователі, то всі підписалися з місць, наче як підірвались на міні. Хоча мін не було, звісно. Так проходили дні за днями, і тижні за тижнями.
Іноді ми їздили допомагати нашим спонсорам (це ті організації, котрі допомагали інтернатам і дитячим будинкам) на виноградники, на томати й на цибулю до корейців. У вихідні ходили на екскурсії то в ліс,
то на річку.
І вихователі були дуже раді, що екскурсії проходили дуже гарно, і навіть якщо хтось губився, того й находили десь у потязі чи в мами дома.
Ось коли привозили такого екскурсанта до інтернату з дому, то тут все і починалось: знову виховували такого парубка, і працював він за троїх: прибирав у свинарнику або замітав і так чисте подвір'я.--
А в яких роках це було?
Шановна пані Shady, дякую за те що вас зацікавив мій пост ла і було це тоді коли я був ще дитиною, а мені вже п'ятьдесят шість років.
Congratulations @tigersherhan! You have completed the following achievement on the Hive blockchain and have been rewarded with new badge(s) :
You can view your badges on your board And compare to others on the Ranking
If you no longer want to receive notifications, reply to this comment with the word
STOPTo support your work, I also upvoted your post!
Support the HiveBuzz project. Vote for our proposal!