Здається, в XXI столітті людство перебуває на піку продуктивності і освіченості, тому не дивно, що дослідження показують зростання глобального IQ.
Але тут же виникає ряд питань.
Наприклад, що ми розуміємо під інтелектом? Який сьогодні стає провідним - вербальний, емоційний, логічний, чи міжособистісний?
Поспостерігайте за поведінкою людей в довгій черзі супермаркету або за водіями, які застрягли в пробці. Ви швидко розчаруєтеся у всьому людстві і його колективному IQ. Реаліті-шоу і веб-сайти, такі як «Дім 2», лише підтверджують цю думку. У багатьох популярних і андеграундних піснях можна почути подібну фразу «Тільки дурні люди розмножуються». Мабуть, це відноситься до багатьох з нас.
Сьогодні люди краще розбираються в технологіях, ніж раніше. Ніколи раніше ми не були більш продуктивними і освіченими.
Я десь чула, що за часів, коли Ейнштейн розробляв теорію відносності, лише мала кількість людей у всьому світі були грамотні настільки, щоб зрозуміти її. Лише через одне покоління, вже кожна людина проходила цю теорію в середній школі і розуміла її. Як мінімум усвідомив в тій мірі, щоб пройти ЗНО.
Ми отримуємо суперечливу інформацію з різних джерел і складно однозначно відповісти на питання, чи стає людство колективно більш розумним чи ні, якщо не брати до уваги конкретного індивідуума з його особистим досвідом.
По-перше, існує суперечка навіть з приводу самого терміна «інтелект». Гарвардський психолог Говард Гарднер пропонує ввести концепцію «множинного інтелекту». Даний термін вже кілька років є ключовим в освітній сфері і включає в себе наступні підтипи: вербальний, логіко-математичний, візуально-просторовий, тілесно-кінестетичний, музичний, міжособистісний, внутрішньоособистісний (розуміння власних почуттів, думок і переконань), натуралістичний (розуміння зовнішнього світу) і екзистенціальний інтелект (розуміння більш глибоких питань життя).
Традиційно словниковий запас вважався показником інтелекту. Тим більше, було доведено його взаємозв'язок з рівнем IQ.
Якщо ви розглядаєте IQ як найбільш важливий показник, зверніть увагу, він планомірно зростає в усьому світі. Але існує цікава тенденція - IQ зростає в країнах, що розвиваються, в той час як в розвинених це зростання може сповільнюватися. У 2015 році в дослідженні психологи хотіли дізнатися, в якій формі знаходиться світове IQ. Дослідження зайняло більше 60 років. В цілому зібрали оцінки IQ 200 000 чоловік з 48 різних країн. Дослідники виявили, що глобальний IQ виріс на 20 пунктів з 1950 року.
Найбільші успіхи були в Індії і Китаї. У всіх країнах, що розвиваються в цілому спостерігалося зростання завдяки поліпшенню систем освіти і охорони здоров'я. Поліпшення життєвих умов позитивно позначиться на зростанні колективного IQ людей. На основі аналізу, проведеного Лондонським Королівським коледжем, фахівці зробили висновок, що IQ зростав швидкими темпами в країнах, що розвиваються, а в цей час в США і інших розвинених країнах темпи сповільнилися.
Ще одна причина полягає в тому, що людський мозок продовжує еволюціонувати в бік все більш абстрактного мислення. Флінн (відомий політолог) спирається на результати дослідження, в якому опитували російських сільських жителів (Людей, чий спосіб життя, на думку авторів дослідження, більше схожий на спосіб життя наших предків.). Їм говорили: «Всі ведмеді білі там, де завжди є сніг. На Новій Землі завжди є сніг. Якого кольору там ведмеді? ». Більшість з опитуваних відповіли, що, оскільки вони там ніколи не було, то не знаю відповіді на це питання. Чи те, що вони бачили тільки бурих ведмедів - тобто не стали замикати логічну цепочку.
Інший приклад: якщо б ви запитали когось в 19 столітті, що спільного у кролика і собаки, люди навряд чи б вказали, що вони обидва ссавці або теплокровні. Замість цього відповіли щось подібне: обидва вони пухнасті або використовуються людьми. Ці випадки показують, що раніше люди більше спиралися на свій досвід в реальному світі, а не на абстрактні, логічні або «наукові» міркування. Флінн сказав, що подібна зміна в наших сьогоднішніх здібностях ілюструє «не що інше, як вивільнення людського розуму».
Люди похилого віку часто скаржаться, що молоді не вистачає «здорового глузду». Знаєте ж, якщо десь прибуло, значить десь вибуло - принцип працює в природі і в житті. Можливо, у міру того як мислення стає все більш абстрактним, ми схильні втрачати практичні аспекти наших здібностей. У міру того як кожне покоління стає все більш схожим на попереднє, їх оновлені навички допомагають змінювати світ більш запаморочливими, витонченими і чудовими способами.