«Сила» влилася в потік історій про супергероїв, які сьогодні так добре продаються.
Поліція Нового Орлеана нe знає спокою: на вулицях з'явився новий наркотик. Звичайного приходу немає, але полетіти від нього можна буквально. Прийнявши пігулку, люди на короткий час набувають нелюдські можливості. Одні куленепробивні, інші можуть перетворюватися в гігантських монстрів, а також бувають випадки, коли нещасний вибухає замість того, щоб отримати силу.
З боку хороших хлопців поліцейський (якого грає Джозеф Гордон-Левітт) використовує силу, щоб зрівняти рахунок зі злочинцями, а з іншого боку колишній солдат (Джеймі Фокс), що розшукує свою дочку, і в якийсь момент він стає противником цього поліцейського. Також існує секретна організація по поширенню наркотиків, щупальця якої проникають усюди. Вся історія зводиться до того, що поліцейський переслідує солдата, солдат переслідує організацію, а потім вони обидва переслідують її, і все це призводить до слабкого фіналу.
Знадобилося два рeжіссeра, щоб витратити 85 мільйонів доларів на цю нудоту.
Генрі Джуст і Аріель Шульман на цей раз не впоралися. Вони зробили фільм місцями досить симпатичним, але до болю загальним, абсолютно нездатним викликати емоції. Крім того, динаміка між персонажами, яка могла бути рушійною силою постановки, виявилася відсутньою.
Однак найбільший біль в «Силі» - це сценарій. плоский, іноді навіть грубий, діалоги непереконливі.
«Сила» - марна витрата часу глядачів і таланту акторів першого плану, які відіграли стільки, скільки дозволяли сценарист і режисери, тобто до образливого мало.
