✍️ English text - after Ukrainian
Преамбула
- Кожна людина індивідуальна. Не існує в світі двох однакових людей. З однаковим досвідом, однаковим мисленням та однаковими цілями. Відповідно немає універсальної відповіді на питання, навіщо кожній людині писати. Висновки цієї статті важливі і актуальні для мене на даний період мого життя. І, сподіваюся, стануть корисними для інших читачів.
- Кожна людина грає різні професійні ролі у своєму житті, які можуть із часом змінюватися. Сьогодні ти менеджер, завтра маркетолог, а післязавтра фотограф. Мене усе життя тягнуло в підприємництво. Вже мабуть років 25 мені здається, що це назавжди. Відповідно, для мене питання "навіщо писати" перетворюється на питання "навіщо писати підприємцю".
Preamble
- Each person is an individual. There are no two identical people in the world. With the same experience, the same mindset and the same goals. Accordingly, there is no universal answer to the question of why everyone should write. The conclusions of this article are important and relevant to me at this time in my life. And, I hope, will be useful to other readers.
- Each person plays different professional roles in their life, which can change over time. Today you are a manager, tomorrow a marketer, and the day after tomorrow a photographer. All my life I was drawn to entrepreneurship. For probably 25 years it seems to me that this is forever. Accordingly, for me, the question “why write” turns into the question “why write to an entrepreneur”.
Усі зображення створено за допомогою сервісу Canva
All images are created with Canva
Про що саме йде мова
- Мова йде не про професійне писання, тобто не про журналістику та не про написання художньої літератури. Мова йде про писання, як про один із важливих методів розвитку будь-якої особистості з будь-якими інтересами. Ці інтереси можуть бути вкрай далекими від писання як такого.
- Те, про що йде мова, я б назвав не просто писанням, а публічним писанням, тобто писанням, умовно спрямованим на зовнішнього читача. Умовно, тому що не обов'язково писати лише для публікації. Але корисно писати так, аби текст, в разі його публікації, доступно передавав думки автора зовнішньому читачу. Є ще поняття "письмових практик", які можуть бути спрямовані на вирішення своїх внутрішніх завдань і проблем - це окрема тема.
What exactly is it about
- This is not about professional writing, that is, not about journalism and not about writing fiction. We are talking about writing as one of the important methods for the development of any personality with any interests. These interests may be very far removed from the writing as such.
- What we are talking about, I would call not just writing, but public writing, that is, writing conventionally directed at the external reader. Conditional, because it is not necessary to write only for publication. But it is useful to write in such a way that the text if published, would convey the author's thoughts to an external reader. There is also the concept of "written practices" that can be aimed at solving their internal tasks and problems - this is a separate topic.
Тепер про головне
Мені як підприємцю (і на моє переконання будь-якій людині як ...тут можна вставити свої ролі в житті...) потрібно писати для того, щоб:
- ефективно впорядковувати свої думки. Якщо не пишеш, то ефективність процесу мислення суттєво нижча у порівнянні з тим, коли пишеш. Якщо ти не пишеш, то це рівнозначно тому, що ти не думаєш взагалі, або думаєш дуже слабко;
- ефективно вивчати та пізнавати галузі свого зацікавлення. Якщо ти хочеш бути професіоналом у певній галузі, одного читання, перегляду відео, проходження відповідного навчання і навіть практики - замало, обов'язково потрібно писати про те, що тебе цікавить. Це значно покращує процес навчання та пізнання.
Ці два важливих висновки донедавна я розумів доволі розмито та інтуїтивно.
Більш точно їх сформулювати мені допомогла стаття "Мислення писанням/моделюванням" (російська мова) від Анатолія Лєвєнчука - мабуть, найкращого фахівця із системного мислення на постсовєтському просторі.
Лєвєнчук пише доволі важкувато для непідготовленого читача. Тому про цю статтю я б хотів написати окремо. Можливо, колись вдасться це зробити.
Now about the main thing
As an entrepreneur (and in my opinion any person like ... you can insert your roles in life here ...) I need to write to:
- organize your thoughts effectively. If you don't write, then the effectiveness of the thinking process is significantly lower compared to when you write. If you do not write, then it is tantamount to the fact that you do not think at all, or think very weakly;
- effectively explore and discover areas of interest. If you want to be a professional in a certain field, reading alone, watching a video, going through the appropriate training and even practice is not enough, you need to write about what interests you. This greatly improves the learning and learning process.
Until recently, I understood these two important conclusions rather vaguely and intuitively.
The article "Thinking by writing/modeling" (Russian) by Anatoly Levenchuk (perhaps the best specialist in systems thinking in the post-Soviet space) helped me to formulate them more precisely.
Levenchuk writes quite difficult for an unprepared reader. Therefore, I would like to write about this article separately. Perhaps someday it will be possible to do this.
Про публікацію текстів взагалі та про публікацію на Вулику (HIVE) зокрема
Додаткові переваги не лише писати, а публікувати написане:
- публікація своїх записів дозволяє ділитися сенсами. Тобто власним досвідом, знахідками, відкриттями, рефлексіями, пошуками... На моє переконання, ділитися сенсами - це дуже важлива і корисна потреба людини. Причому потреба не нижчих рівнів піраміди Маслоу, як то поїсти, попити чи заробити гроші, а одна з найвищих потреб. Окрім того, що ділитися сенсами задовольняє найвищі потреби окремої людини, цей процес допомагає іншим людям краще пізнавати світ. Адже часто буває таке, що для того, аби почати ділитися сенсами, людині потрібно пройти довгий шлях, іноді в багато років. І сенси кожної людини індивідуальні, інших таких немає. Тому, коли людина у відносно невеликих текстах розкриває результати свого багаторічного поступу - це скарбниця знань для інших людей. Завдяки цьому процесу людина сама стає кращою, і допомагає іншим суттєво розширити власний світогляд;
- коли ти десь публікуєш свої записи, в тебе з'являється шанс отримувати зворотній зв'язок. Іноді досить якісний зворотній зв'язок, який може скоригувати та покращити твої думки і переконання. Це дуже важливий і корисний бонус, але цей бонус суттєво залежить від якості контексту. Тобто від того, де саме опинилася твоя публікація, чи серед тих людей, які близькі тобі за духом, і чи спроможні ці люди надати якісний зворотній зв'язок. Тут постає питання формування відповідних спільнот за інтересами. Торкнемося українських спільнот на Вулику (HIVE), де опублікована ця стаття. Скажу відверто, української мови постів та приналежності до України зовсім недостатньо, як на мене, для формування якісного контексту. Українських спільнот має бути більше і вони мають бути більш спеціалізованими. Український сегмент Вулика (HIVE) чекатиме великий успіх тоді, коли кожен, хто сюди прийде, зможе знайти свою спільноту однодумців;
- завдяки публікаціям можна формувати оточення людей, яким близькі твої думки, або долучатися до такого оточення. Цей пункт є логічним розвитком попереднього про отримання зворотнього зв'язку. Моє побажання українським спільнотам на Вулику (HIVE) - Team Ukraine та QUAC - більш ґрунтовно визначитися зі своїм позиціонуванням. Особливо це стосується публікації контенту користувачами Вулика (HIVE) через ці спільноти. Адже якщо УСІ публікуватимуть в цих спільнотах УСЕ, то при суттєвому збільшенні дописувачів ми отримаємо не вельми корисний та релевантний (тобто відповідний зацікавленням членів спільнот) результат. Мені подобається активність українців на Вулику (HIVE), і я вболіваю за те, аби всі українські спільноти були потужними, справжніми та цікавими.
- публікації контенту формують особистий бренд. Навіть якщо ми цього не бажаємо, або не помічаємо. Цей бонус може бути як перевагою, так і ризиком. Усе, що ти публікуєш, асоціюється у свідомості читачів з твоєю особистістю. В результаті твої тексти свідомо чи не свідомо формують твій особистий бренд, тобто відповідне сприйняття тебе серед аудиторії. На блогових майданчиках і в соцмережах "ти є тим, що ти пишеш". Для себе я користуюся принципом: життя одне, воно досить коротке, аби гаяти безцінний час на те, щоб писати казна-що. Краще написати один справжній, важливий для тебе текст, аніж сто текстів, які не несуть жодної користі.
About publishing texts in general and publishing on HIVE in particular
Additional benefits of not only writing but also publishing what is written:
- publishing your notes allows you to share meanings. That is, my own experience, finds, discoveries, reflections, searches... In my opinion, sharing meanings is a very important and useful human need. Moreover, the need is not the lower levels of Maslow's pyramid, such as to eat, drink, or make money, but one of the highest needs. In addition to satisfying the highest needs of the individual, sharing meanings help other people to better understand the world. Indeed, it often happens that to start sharing meanings, a person needs to go a long way, sometimes many years. And the meanings of each person are individual, there are no others. Therefore, when a person reveals the results of his long-term development in relatively small texts, this is a treasure of knowledge for other people. Thanks to this process, a person himself becomes better, and helps others to significantly expand their worldview;
- when you post your notes somewhere, you have a chance to get feedback. Sometimes, good feedback can correct and improve your thoughts and beliefs. This is a very important and useful bonus, but this bonus is highly dependent on the quality of the context. That is, from where exactly your publication ended up. Are you among those people who are close to you in spirit, and are these people able to provide high-quality feedback? This raises the question of forming appropriate communities of interest. Let's touch on the Ukrainian communities on HIVE, where this article was published. Frankly speaking, the Ukrainian language of texts and belonging to Ukraine is absolutely not enough, in my opinion, for the formation of a quality context. There should be more Ukrainian communities and they should be more specialized. The Ukrainian segment of HIVE will expect great success when everyone who comes here can find their own community of like-minded people;
- thanks to publications, you can create an environment of people who are close to your thoughts or join such an environment. This point is a logical development of the previous one about getting feedback. My wish to the Ukrainian communities on HIVE - Team Ukraine and QUAC - to decide more thoroughly on their positioning. This is especially true of publishing content by HIVE users through these communities. After all, if EVERYONE will publish EVERYTHING in these communities, then with a significant increase in authors, we will get a not very useful and relevant result. I like the activity of Ukrainians on HIVE, and I support the fact that all Ukrainian communities are powerful, real, and interesting;
- content publishing builds a personal brand. Even if we don't want it or don't notice it. This bonus can be both an advantage and a risk. Everything that you publish is associated in the minds of readers with your personality. As a result, your texts consciously or unconsciously form your brand, that is, the corresponding perception of you among the audience. On blogging platforms and social networks, "you are what you write." For myself, I use the principle: life is one, it is short enough to lose valuable time in writing anything. It is better to write one real text that is important to you than a hundred texts that are of no use.
На сьогодні все.
Мої вітання усім учасникам української спільноти на Вулику ))
✌️ P.S.
Побачив на Вулику [HIVE] традицію, яка мені дуже сподобалася: відправляти своїм дітям частину винагороди, отриману від підтримки своїх постів.
Я також вирішив долучитися до цієї традиції та зареєстрував два акаунти для двох своїх синів:
Відтепер кожен з цих акаунтів буде отримувати по 10% від винагороди кожного мого поста. Якщо, звичайно, ці пости будуть ))
Для мене особисто ця ініціатива - це зовсім не фінанси, а скоріше увага і цікава, варта наслідування ідея.
That's all for today.
Greetings to all members of the Ukrainian society on HIVE ))
✌️ P.S.
I saw a tradition on HIVE that I liked: to send my children part of the reward received from supporting their posts.
I also decided to join this tradition and registered two accounts for my two sons:From now on, each of these accounts will receive 10% of the reward for each of my posts. If, of course, these posts are ))
For me, this initiative is not finances at all, but rather attention and an interesting, worthy imitation idea.
Канал "Борня Назавжди" в Telegram 👉 https://t.me/nazavzhdy
🤙 Приєднуйся!
Існує стереотип, що в підприємця дуже мало вільного часу, аби писати, тому якщо і потрібно щось писати, то це делегується копірайтерам, СММщикам чи хто там зараз цим займається.
Якщо мова про онлайн, то так, це (писання) гарна можливість сформувати потрібне середовище, але коли мова заходить про офлайн, то там люди мають інші способи гуртуватися за інтересами.
І добре коли подобається сам процес писання, і він приносить користь (як то впорядкувати думки). Успіхів! Буду з зацікавленістю стежити за майбутніми дописами :)
Дякую за коментар!
Щодо вільного часу - то це, мабуть, не стереотип. Вільного часу дійсно немає.
В моєму випадку, писання - це усвідомлена діяльність.
Можна привести аналогію зі спортом. Я займаюся спортом, аби підтримувати форму, мати здорове тіло, не хворіти (адже за кожну хворобу треба платити дорогу ціну), не стомлюватися (за відсутності вихідних та відпусток - іноді на протязі місяців і навіть років), мати більш свіжий мозок та й взагалі кращу якість життя. Тобто подобається чи не подобається, доводиться робити усвідомлений вибір. В іншому випадку - починаєш доволі швидко розвалюватися ))
Стосовно писання - це суттєво покращує усвідомленість. Тут я керуюся принципом "не пишеш = не думаєш". І також сприяє засвоєнню інформацію. Якщо не пишеш про те, що пізнаєш - інформація швидко "вивітрюється" з голови. Ну і інші бонуси, про які вказано в дописі вище.
Доречі, перша стаття вийшла дуже не поганою!!!
Дякую ))
... "життя одне, воно досить коротке, аби гаяти безцінний час на те, щоб писати казна-що."
Дуже важливі слова, які все ж таки допомогли мені прийняти дуже складний вибір. Тепер буду перевірати теорію винекнення невротизації внаслідок появи табу. Сьогодні напишу про своє табу, яке буде дуже радикальне :)
Приємно, коли принцип "ділитися сенсами" знаходить відгук серед читачів.
Обов'язково почитаю.
В Твіттері [In Twitter] 👇
Congratulations @nazavzhdy! You have completed the following achievement on the Hive blockchain and have been rewarded with new badge(s) :
You can view your badges on your board And compare to others on the Ranking
If you no longer want to receive notifications, reply to this comment with the word
STOPDo not miss the last post from @hivebuzz:
Support the HiveBuzz project. Vote for our proposal!
Поширено допис у спільноті HIVE на платформі commun:
Навіщо підприємцю (і не лише підприємцю) писати || Why should an entrepreneur (and not only an entrepreneur) write
Congratulations @nazavzhdy! You received a personal badge!
May the Hive Power be with you!
You can view your badges on your board And compare to others on the Ranking
Do not miss the last post from @hivebuzz: