Дивно, але за кілька місяців наших ранкових прогулянок із своїм вівчариком чомусь ніколи не робила світлин песиків, з якими встигли подружитися. Сьогодні цю несправедливість виправлено. 😀
Домашніх песиків тут ніхто не вигулює. Вони у своїй більшості сидять на ланцюгах у дворах, все своє життя... Цю традицію ніяк не вдається викоренити: немає у людей бажання сприймати собаку як члена сім'ї, а державі так взагалі не до собак. Хоча могли б прийняти хоч якісь закони, що забороняли би таке поводження із песиками і боляче карали порушників. Тоді й іншим дійшло би: собака - не річ для прив'язі, вони насправді живі, віддані та вдячні істоти!
Правда, таки з'являються люди, які хоча би постаралися загородити свій двір, щоб пес міг вільно ходити по всій території. Приємно бачити таких собак! Так, вони на вас гавкають із-за воріт. Така їх робота. Але нам із Хенком це не страшне: мій песик привчений взагалі не реагувати на собак, що охороняють свою територію. І він навіть голови не повертає, коли проходимо мимо такого двору.
Але світ не без добрих людей, вони підгодовують і жаліють покинутих песиків. Тому ми собі 'нагуляли' ранками багато бездомних товаришів. Їх доглядають люди, що живуть тут. Але у собак ні хазяїна, ні дому немає. Ото живуть собі на перехрестях доріг, регулярно отримуючи від небайдужих людей якусь їжу, і це - весь їх світ... Добре хоч під автівки не потрапляють. Поки що... Бо рух тут досить інтенсивний, а песики постійно перебігають дорогу у своїх невідкладних справах.
Ось моя дика та тендітна Маленька. Вже більш як півроку кожного ранку пригощаю її смаколиками, а вона все не підходить ні до мене, ні до Хенка. Боїться. Зате бачили б ви, як вона радіє, коли бачить нас! Хвостик як пропелер крутиться, в очах таке щастя, що здається зараз кинеться на руки, в обійми! Але - ні. Скромно тримається подалі, щоб отримати свою порцію корму. І тільки коли ми віддаляємось, - їсть.
А це - Бімба. Живе на пилорамі. Хто хазяїн - невідомо, на підприємстві вона 'працює' вільним охоронцем. Її там годують всі працівники. Тільки на вихідні дні Бімбі буває сумно, коли немає людей. І вона завжди виходить за територію пилорами, щоб поспілкуватися із навколишнім середовищем. А тут і песики підтягуються, і люди проходять.
Бімба і в будні дні часто нас із Хенком зустрічає. Відчуває, коли ми наближаємся. Її сварять працівники, щоб не виходила. Але дружба для Бімби дорожча, - їй завжди цікаво обстежувати все навколо саме із Хенком. 😃
Ну і пригоститися ж кормом - свята справа! 😇
Знаєте, мені оцих бездомних собак менше шкода, ніж отих домашніх, що прикуті довіку на ланцюг. Бо краще отримувати любов від небайдужих людей на свободі, ніж миску баланди від 'господарів', сидячи на метровому ланці в купі власного гівна... 😰