Несподівано емоційна та нервова вийшла сьогоднішня ніч. Ніч, до речі, коли зиму змінює весна. І ти надієшся прокинутись у зовсім іншому вимірі, - у світлому та теплому світі. А ще - у справедливому. Кожна українська людина бажає цього під час четвертого року жорстокої війни за свою землю, за незалежну державу, за вільний щасливий народ.
А вчора ще й надіями жили, що, нарешті, політика Президента США Дональда Трампа таки поверне до справедливої угоди, яку вони разом із нашим Президентом мали підписати вчора вечором. Особисто я - не вірю Трампу. Вважаючи, що не може лідер великої та сильної держави дати нам гарантії безпеки від нападів росії у майбутньому хоча б тому, що сам претендує на чужі землі. Канада як 51-й штат, Гренландія, панамський канал, і т.п. Та ще і його лояльне відношення до путіна і небажання називати росію агресором, типу Україна сама винна, що на нас неспровоковано напали і нас вбивають росіяни.
Та все ж, думаю, - хто я така, щоб робити якісь висновки? Зеленський краще знає, що робить. І я йому вірю. Тому й надіялась, що ця якась трохи дивна угода про інвестиції у видобуток корисних копалин Штатами в Україні стане реально гарантією від агресії росії на роки.
Тому й слідкували весь вечір за перебігом подій. Зустріч Трампом Зеленського спочатку здалася прекрасною. Рівно до моменту, як у їх розмову вліз отой помічник. Явний провокатор скандалу, що зруйнував мої сподівання на подальші гарні новини.
І коли замість підписання угоди, спільної вечері делегацій та спільної прес-конференції я почула, що Зеленський покидає Білий Дім, - у мене похололо всередині. Якийсь жах на мить заволодів всім єством: як же так, невже ми залишаємося без підтримки Штатів у своїй боротьбі за справедливий мир із росією? Невже це все, і світло ніколи не настане після четвертого року темряви?
Але вже за кілька хвилин замість жаху моє серце почала наповнювати гордість. Адже у таких жорстоких умовах 'нагинання через коліно' Володимир Зеленський відстоював нашу Державу і нас до останнього! І ця думка залишилась зі мною до ранку. Навіть уві сні бачила знову і знову оці їх переговори...
Ранок же приніс зовсім інший настрій: темрява щезла, весна настала, нашого Президента підтримує більшість цивілізованого світу! Вистоїмо. Бо навіть ті, хто не сильно поважав Зеленського як Президента, зараз на його боці.
Слава Україні! 🇺🇦
