Весна бере своє: з кожним днем стає все тепліше і тепліше. Стало звичним чути ранкові співи птахів, що наче перегукуються між собою, сповіщаючи про кінець зими. Вже і перші перелітні прилетіли - бачила зграї жайворонків. Вони і в небі на льоту щебетали чарівних пісень, і сидячи на високих верхів'ях дерев. Сфотографувати пісню жайворонків мені, звісно, не вдалося: ці пташечки надто маленькі.😊
Товстенна крига на ставку потрохи тріскається, щоб зовсім скоро розсипатися на мілкі крижинки. А в зарослях очерету вже чути, як шипить повітря, що проривається через кригу. Там зараз дуже просто можна провалитися, якщо необережно піти прогулятися.
Ну, а для любителів крижаної риболовлі настали прекрасні часи. На вулиці тепло, а крига поки що міцна. Що може бути комфортніше? Тільки гарний кльов риби. Але цього нам ніхто ніколи гарантувати не може. Скажу більше: із моєї багаторічної практики помітила для себе, що найкращий кльов буває якраз у найгіршу погоду. За виключенням катаклізмів типу грози чи бурі: тоді затихають всі - люди, риби, звірі і птахи.
Отже, сьогодні користаємося можливістю отримати максимум задоволення від риболовлі із криги. Поки ця можливість не розтоплена весною.
Пройтися прийшлося по всьому ставку, щоби спіймати хоча би кілька нормального калібру окунів. Малеча також попадалась на гачок, її ми топили у лунках. Правда, часом собачки встигали їх вкрасти. 😁 Не знаю, чим песикам так подобається бути з нами на кризі, але вони вчергове нас супроводжували весь цей час. Мабуть, крига стала теплішою, що вони навіть не замерзли.🙃
На гарну сковорідку смаженого філе з окуня ми риби наловили. Потішилися поведінкою прикольних маленьких песиків. Сезон криги зачинено, - на нас очікує сильне потепління, і ця крига скресне. Пора буде діставати спінінги.