"Єднаємо покоління заради майбутнього" - цей слоган Українського Пенсійного Фонду став сьогодні моїм відкриттям. Дійсно, якщо взяти мої внески до ПФ у молодості і порівняти із тим, що мені тепер виплачують у вигляді пенсії, - залишається тільки об'єднати свій оптимізм молодості із теперішнім станом речей. Щоб не занепадати духом. 😉
А ще якщо врахувати те, що пенсію по віку я і досі не заробила, зате встигла отримати інвалідність, через яку і призначили таки якісь там виплати пенсії, - то робота даного фонду мене мало цікавить.
Та сьогодні із самого ранку пролунав дзвінок. Я саме спостерігала, як густий дрібний дощик "з'їдає" кригу на ставку. Похмурий, сирий, болотяний ранок, коли не хочеться планувати ніяких справ поза межами дому. Але - прийшлося таки планувати. Бо в Пенсійному фонді на мене чекали, для оновлення даних.
Скажу вам, що у нас цей заклад має досить приємний вигляд. І що ще важливіше - ввічливих, людяних співробітників. Тут тобі нічого лишнього не скажуть, проте спокійно та професійно зроблять все необхідне, по що ти прийшов. Та ще й у порівнянні із пристоличними містами, у нас тут малолюдно і не буває практично ніколи черг. Тому я, не дивлячись на мокру болотяну погоду, відвідала наш Пенсійний. Хвилин 10 роботи, - і всі мої справи залагоджено. Нехай тепер працюють із людьми, яким візит до ПФ принесе гарну пенсію чи інші виплати. Не буду їм заважати. 😊
