На протязі багатьох років я вела фото-відео-зйомки найцікавіших моментів нашого життя. Найбільше це стосувалося виїздів вихідного дня, в основному - на риболовлю. І ще тоді помітила одну цікаву незручність для пошуку згодом потрібних архівних матеріалів: зимові світлини. Якщо будь-яка інша пора року зберігалася в окремих теках, то зими були розділені на дві: початок року та його завершення, тобто січень-лютий та грудень. Бували такі випадки, що ці дві 'зими' одного року кардинально відрізнялися за погодою одна від одної. Легше було розглядати грудень попереднього року + січень-лютий наступного. Але до цього треба ж додуматись. 😁 Тому досить часто я не могла одразу знайти необхідну для себе світлину.
Та все ж, хоч зима і двічі на рік, вона залишається чорно-біло-сірою. І при довгій відсутності сонця ця сірість затягує нас у депресію. В такі моменти хочеться зустріти, нарешті, щось яскраве та кольорове. Щоб підняти настрій. Щоб відчути наближення весни.
Вранці мені зустрілися серед хащ закинутої промзони прекрасні фарби: зелена та червона. Вірніше, - хащі промзони залишалися сірими. А навколо них, через відсутність снігу, почало прокидатися кольорове літо. 😍
трохи згодом чоловік нагадав мені, які кольори взимку були для нас найкращими, надіславши ось цю світлину зі ставка. От тоді й пожалкувала, що не захотіла йти на кригу! Потрібно це неподобство терміново виправити. 😉 Вже йду! 🙃
