Дорога вразила цікавими селами зі симпатичними будиночками, червоними скелями (здалося, що побував в Африці), краєвидами, які перехоплюють подих.
Серпантинова дорога веде до Монсеррату. З висоти видно Піренеї (ще туди варто з'їздити 😁).
Надзвичайно спокійна атмосфера панувала на Монсерраті. Куди не глянеш і бачиш красу. Чи це гори, чи дерева, чи цікаві будівлі. Можна годинами спостерігати красу, яка відкривається з висоти.
Монастир з Чорною Мадонною (покровителька Барселони) надзвичайно красивий. Та це твір мистецтва. В 2025 році монастир святкуватиме 1000 років від свого заснування!
Кожен бажаючий може піти до Чорної Мадонни і доторкнутися до неї. Часто до неї ідуть ті, хто хоче мати дітей і відомі випадки, коли жінки отримували бажане ☺️
Коли я вийшла з монастиря, то ніби й світ став якимось іншим.
Прикро, що через карантин, не працює все на повну. Фунікулер, який піднімає на вершину, зараз не функціонує.
Тепер є стимул повернути на Монсеррат знову 🙂 Хоча туди тягне не лишень через не бачені місця. Там якось спокійно та просто.
Ваша Ю
Такі гарні фотографії! Небо чудове як і все навкруги! Хотіла б туди попасти в майбутньому!
Як є бажання, то буде й можливість 🙃