You are viewing a single comment's thread from:

RE: #SaturdayMemories. Там, де нас нема / A place where we are not

in SaturdayMemories3 years ago

От і я недавно зрозуміла, що мені треба знову навчитись жити тут і зараз, як колись, у дитинстві.
Ех, а у мене біла заздрість до матері трьох неймовірних дочок 🤗🥰

Sort:  

Це ти про кого ? 😊

Про тебе ;) Ти маєш змогу бути з ними весь час. Мені дуже цього бракує <3

Я є щасливою мамою одного неймовірного сина і двох чудових донечок )))
А третя дівчинка - це моя внучка :)
Розумію твої почуття...
Іноді приходить думка - як це буде, коли вони захочуть піти в доросле життя далеко від мене. Але не хочу про це думати!
Проте в кожній ситуації є свої плюси. Я бачу в тебе чудові стосунки з чоловіком.
Ось я наприклад живу з своїм на окремих територіях, і мені добре бачити його один раз на тиждень, тоді є романтичні стосунки. Тому що побут на одній кухні протягом 18 років майже вбив наш шлюб...

От ... знову я напутала ) Ну але так, ти мене зрозуміла правильно.

Але не хочу про це думати!

І добре, що не думаєш! Ці думки нічого не змінять. Тим більше ми вчимося жити тут і зараз ;)

А щодо стосунків із чоловіком - ніби так, але вони не перші, тому НАБАГАТО кращі, ніж ті, що були. То був дуже жорсткий досвід. Інколи я питаю себе, чи є спосіб навчити свою дочку не робити таких помилок.

Не знаю чи є :) В мене теж другий )))
Колись мені сподобалась фраза: життя це не задача яку треба вирішити, а картина яку ми пишемо - в кожного своя! Якщо так на це все подивитись, тоді головне любити себе і бути щасливою!

Це точно 🧡💛💙