У моїй порожній кімнаті прикрашена ялинка, і святкові вогники мерехтять в усіх вікнах. А за вікном мороз, і сніг лежить білий-білий. Всюди атмосфера тепла, затишку і передчуття свята. А згадується чомусь літо, як от цьогорічна відпустка в Карпатах.
A decorated Christmas tree shines in my empty room, and holiday lights flicker in all the windows. Out there, frost and snow lies so white. The atmosphere of coziness, warmth, and anticipation of the holiday is everywhere. And I don't know why, I suddenly remembered the summer, and my last vacation in the Carpathian mountains.
Прогулянки лісом, спів пташок. Пахощі трав і квітів, і сокопиті, насичені кольори. Теплий дощ, спека і яскраве обіднє сонце.
Walking in the woods, birds singing. Aromas of herbs and flowers, and juicy, rich colors. Warm rain on my face, heat and bright midday sun.
Мальовничі камені, які так і кличуть, щоб на них позувати. Чи малювати картину. Чи просто дивитись, довго, аж поки цей пейзаж можна буде побачити із заплющеними очима.
Picturesque boulders that call to pose for them. Or paint a picture. Or just watch for so long, until I can see this landscape with the closed eyes.
Несподівані зустрічі, як ось ця маленька змійка, яка насправді ящірка.
Unexpected encounters like this little snake, which is actually a lizard.
Найсмачніші і найсолодші ягоди, коли їх їсти просто з куща. А вдома дивитись на подряпані ноги і руки, і питати себе - воно того варте? Ще я як!
The tastiest and sweetest berries when eaten right from the bush. And at home, when I look at scratched legs and arms, I ask yourself - was it worth it? Absolutely!
 |  |
|---|
Нескінченне поле для фантазій. У лісі можна уявити собі казкових персонажів, про які розказують у дитячих казках. Або і самому стати чарівником...
An endless space for imaging. In the forest you can see fairy-tale characters. Or become a magician yourself ...
Цей градієнт зеленого і синього притягує мене щороку. Якщо я не бачу його довше, ніж 12 місяців, зі мною щось не так. Мені бракує цієї нескінченної перспективи, яка відкривається крізь соснові гілки. І того, як пахне мох, і як м'яко по ньому ступає взуття.
I miss this gradient of green and blue. And seeing this endless horizon through the pine branches. How the moss smells, and how softly the shoes tread on it.
Десь там, унизу, живуть ведмеді. Це їхня ториторія, куди не ходять навіть лісники. Лиш зрідка знаходять їхні великі сліди на хребті біля стежки, протоптаної людьми.
Somewhere down there, bears live. This is their territory, where even local foresters do not go. Only their large footprints can be find rarely on the ridge near the path trodden by people.
Взимку мріється про літо, а коли воно настане, ми будемо згадувати прохолоду і мороз. Білу завірюху, і те, як сніг рипить під ногами, і як великі сніжинки падають на ніс і чіпляються за вії, і як всюди світяться новорічні гірлянди і свічки ручної роботи. Духмяний глінтвейн із пряниками. Катання на лижах чи гру в сніжки. Змерзлі пальці і білі візерунки на вікнах.
Що із нами не так? Чому завжди хочеться куди завгодно, аби не тут, де ми є, і не зараз. Так, наче чарівність цієї миті можна відчути лише, коли оглядатись на неї із майбутнього.
In winter, we dream of summer, and when it comes, we will remember the coolness and frost. How the snow squeaks underfoot, and how big snowflakes fall on the nose and cling to the eyelashes, and how Christmas garlands and handmade candles shine everywhere. Fragrant mulled wine with gingerbread. Skiing or playing snowballs. Frozen fingers and white patterns on the windows.
Why do people always miss places where they are not? Anywhere just now here and now. Like we can evaluate the charm of this very moment only when look at it from the future...
Коли мій чоловік удома, мені деколи здається, що нам тісно. Хочеться знайти місце, де до тебе ніхто не заговорить, не перерве твої думки, спогади чи мрії. Його інколи так багато.
А коли він кудись збирається, хоча б на одни день, я думаю - отнарешті зможу поспати. Не думати про сніданок і обід. Нічого не планувати. Зайнятись собою, чи сходити в якесь місце, куди давно хотіла. Попити кави у затишному кафе або подивитись із даху на місто...
When my husband is at home, I sometimes feel it's tight. Like I need a place, or spece, where no one will talk to me, will not interrupt my Zen.
And when he leave for at least a day, I think - finally I can sleep. Don't think about breakfast and lunch. No plans and duties. I can take care of myself, or to do something crazy, or go somewhere I was going to for a long time. Have coffee in a cozy cafe or look at the roof of the city from high...
Він їде, і моє життя завмирає. Я не можу звикнути до тиші, чи може не хочу звикати. Мені здається, що я чую, як ключ повертається у дверях. Або як він сопе у ліжку... Сиджу і чекаю, коли він зателефонує із аеропорту.
He leaves, and my life freezes. I can't get used to the silence, or maybe I don't want to get used to it. Sometimes it seems that I hear him opening the door, or his breathing. I just sit and wait for him to call from the airport.
Він повернеться, і тоді ми точно сходимо у затишне кафе, або щось утнемо, або просто подивимось на дахи будинків згори.
He gets back, and then we are going to have a coffee in a cozy cafe, or do something crazy, or just look at the roofs from high.
I hope today you are where you want to be. In winter or in summer. Alone or with your loved once. Happy Holidays, wherever you are!
Cheers,
Гарно сказано - ми завжди хочемо бути там де нас нема вже або ще... А я хочу навчитись бути щаслива там, де я є зараз, згадуючи найкращі миті минулого, мріяти про майбутнє, насолоджуючись кавою сьогодні :)
Заздрю білою заздрістю вашим Карпатським походам! Чудові краєвиди. І Соня як гном серед моху )))
От і я недавно зрозуміла, що мені треба знову навчитись жити тут і зараз, як колись, у дитинстві.
Ех, а у мене біла заздрість до матері трьох неймовірних дочок 🤗🥰
Це ти про кого ? 😊
Про тебе ;) Ти маєш змогу бути з ними весь час. Мені дуже цього бракує <3
Я є щасливою мамою одного неймовірного сина і двох чудових донечок )))
А третя дівчинка - це моя внучка :)
Розумію твої почуття...
Іноді приходить думка - як це буде, коли вони захочуть піти в доросле життя далеко від мене. Але не хочу про це думати!
Проте в кожній ситуації є свої плюси. Я бачу в тебе чудові стосунки з чоловіком.
Ось я наприклад живу з своїм на окремих територіях, і мені добре бачити його один раз на тиждень, тоді є романтичні стосунки. Тому що побут на одній кухні протягом 18 років майже вбив наш шлюб...
От ... знову я напутала ) Ну але так, ти мене зрозуміла правильно.
І добре, що не думаєш! Ці думки нічого не змінять. Тим більше ми вчимося жити тут і зараз ;)
А щодо стосунків із чоловіком - ніби так, але вони не перші, тому НАБАГАТО кращі, ніж ті, що були. То був дуже жорсткий досвід. Інколи я питаю себе, чи є спосіб навчити свою дочку не робити таких помилок.
Не знаю чи є :) В мене теж другий )))
Колись мені сподобалась фраза: життя це не задача яку треба вирішити, а картина яку ми пишемо - в кожного своя! Якщо так на це все подивитись, тоді головне любити себе і бути щасливою!
@pixresteemer(6/10) gave you
Christmas Puppy
Congratulations @zirochka! You have completed the following achievement on the Hive blockchain and have been rewarded with new badge(s):
Your next payout target is 11000 HP.
The unit is Hive Power equivalent because your rewards can be split into HP and HBD
You can view your badges on your board and compare yourself to others in the Ranking
If you no longer want to receive notifications, reply to this comment with the word
STOPTo support your work, I also upvoted your post!
Check out the last post from @hivebuzz:
Гарно написано, Дякую за насолоду від прочитаного і переглянутого.
Дякую за прочитання ;)
!BEER
View or trade
BEER.Hey @cranium, here is a little bit of
BEERfrom @zirochka for you. Enjoy it!Learn how to earn FREE BEER each day by staking your
BEER.