Окей, почну з того, що в мене є улюблені музиканти, котрі офіційно вважаються російськими. І так, я хотіла б потрапити на їхні концерти не виїжджаючи за межі Батьківщини. Але.
Побачила петицію Кондратюка (котра вже зібрала більше 25 тисяч необхідних голосів) і задумалась. І оце знаєте, було у вигляді головних стадій про, котрі всі знають - заперечення, гнів, торг, депресія, прийняття.
Спочатку, я сильно злилась та заперечувала те, що подібний закон потрібно приймати, адже я ж чекаю на концерти улюблених виконавців. На сьогоднішній день і так багато відмін, як сольників, так і фестивалів, а тут ще й заборону хочуть внести. Паралельно проявились нотки депресії від усвідомлення цього факту, та від усвідомлення того, що буде черговий локдаун рано чи пізно.
В плані "торгу" я зраділа тексту, котрий є в петиції з приводу того, що певні виключення повинні бути.
Виключення для заборони допускаю лише для тих російських представників культури, хто публічно виступив проти російської агресії: письменник Віктор Шендерович, акторка Лія Ахеджакова, музикант Андрій Макаревич та інші.
Хоча з іншої сторони та сама моя улюблена Земфіра на цю тему мовчить, як партизан.
А сьогодні вранці прийшло прийняття. Прийняття в тому плані, що мені купу разів таргетована реклама пропонувала придбати квиток на ірину круг, наприклад, котра з радістю виступала в окупованому Криму. Хоча де я, а де шансон. Аналогічно, у жовтні в Жовтневому палаці: Всі хіти руки вверх, ленінград.
В інших палацах: кримнашист баста, марув, йолка та аліна гросу, котрі по факту колаборанти. І звичайно ж, всіма нами улюблений олександр малінін в Палаці Україна!
А ще всілякі лораки, лободи вже відмітились. моргенштерн намагався заїхати. От тільки не вистачає воскресити кобзона для повного комплекту. І тут я задумалась ще сильніше. В нас є ДОФІГА мега крутої музики. І я тепер не тільки про "ветеранів" укрсцени, а-ля Океан Ельзи, Тартак, ВВ чи Бумбокс etc.
Я про тих, хто завдяки квотам зміг вирватись в топи чартів і котрі створюють якісний контент. Створюють шикарні кліпи. Розвивають різноманітні жанри та стають популярними і закордоном. При чому не у східного сусіда, куди, загалом, не так важко прорватись. Варто тільки бути сексі шмексі, мати трішки грошей чи знайти хорошого "папіка" і станеш зіркою.
Я тепер про дуже розбалувану західну публіку куди, загалом, важко прорватись. А такі музиканти є.
Згадайте Onuka, котрі змогли і в Китаї зібрати досить великі зали, загадайте ДахаБраха, котрих знають за межами України і котрі виступили на музичному шоу Джулса Холланда на ВВС. Масштаб цієї події можна по-справжньому усвідомити, коли глянути на попередніх гостей Джулса: Hozier, Adele, Coldplay та U2.
Згадайте Go_A у яких буде повторний тур по Європі взимку. Jinjer у яких солд аут по всьому світу. The Hardkiss, які працювали на одній сцені з Prodigy, Deftones, Skillet, Hurts, Solange Knowles.
Motanka у яких контракт з одним із найбільших метал-лейблів світу Napalm Records.
Список можна продовжувати і продовжувати. Тому виникає логічне питання, а навіщо нам оця низькопробна російська "творчість", котру і музикою не назвеш, якщо у нас стільки шикарного?
І так, я підписала петицію. Якщо сильно потрібно буде, то на ту ж Земфіру я поїду закордон. Я готова поступитись цим, аби тут не було всього іншого.
Як ви відноситесь до петиції?
Цікаві роздуми! Я згідна з вами, зараз в Україні "твориться" багато крутої музики. І я мабуть теж підпишу, якщо ще актуально.
Але у такому разі наша країна мала би перестати торгувати з Росією... І поїзд Львів-Москва... Постійно заповнений... Це ж нонсенс. У нас купа різних зв'язків, але думаю поступово їх потрібно розривати. Тільки так мало хто думає...
Підписати ще можна, петицію не закрили. Щоправда сумніваюсь, що з того щось буде. Пам'ятаю, що президент дофіга петицій проігнорив.
Те що потрібно розривати всі зв'язки факт 100%. Особисто я деякі свої фріланс підробітки розірвала з ними в 2014-му, хоч були вигідні умови, але мені просто якось бридко працювати з тими людьми.
Аналогічно, з багатьма людьми припинила і звичайне спілкування, проте є дуже добрі друзі з рф, котрі максимально підтримують нас і, взагалі, вчать українську тому що поважають мене і Україну загалом. Коротше, це складна тема. Там наче і є адекватні люди, але їх настільки мало..
Взагалі, я мрію про те, що колись на кордоні з рф з'явиться стіна, як в грі престолів. Але практика показує, що багатьом високопосадовцям це дуже не ок. Та і по сьогоднішній день є велика кількість людей, котрі "усталі от вайни" і ваще це все тільки політика. О так. Вбивство твої співгромадян це політика, звичайно.
При чому це.. Це вийшло так, саме через те, що першочергово вирішили піти шляхом "захистити звичайних людей від війни та не травмувати їхню психіку". От і захистили, що самих захисників ні за що не сприймає багацько людей та не бачать жодної проблеми в плані східного сусіда.
Я зі свого життя майже викреслив музику. Не претендую на істину та не нав'язую нікому власні думки, але з роками намагаюся більше слухати себе та зосереджуватися на головному для себе. Музика не є таким головним, тому майже її не слухаю.
Але іноді, коли накриває та хочеться послухати - слухаю українське. Багато є в мене улюбленого, такого, що чіпляє за душу. Такі речі можу слухати годинами, та не можу відірватися.
Щодо запорєбріка. Є в мене деякі улюблені ґурти, які не можу так би мовити розлюбити. Але час лікує. Чим більше часу минає з 2014-го, тим менше і менше є бажання мати щось спільне з Московією. Звичайно, не завжди вдається, і є над чим працювати, але поступово бажання слухати навіть старе та улюблене поступово зникає.
Стосовно торгівлі з ними.
Питання дискусійне та до кінця не можу дати на нього відповідь.
Звичайно, те, що вироблено в Росії - не купую, але є речі, якими доводиться користуватися. Наприклад, програма 1С для бізнесу, яка ведеться вже давно, там накопичено статистику, і просто взяти і перестати нею користуватися дорого та вкрай незручно. Є і ще деякі подібні речі, яких залишилися лічені одиниці. Поки що ставлюся до них як до автомата Калашнікова. Поки що користуюся ними, але коли буде нагода відмовитися та перейти на щось краще - готовий до цього.
А от щодо продавати їм - тут питання ще більш дискусійне. Особисто для себе я не розглядаю можливість щось туди продавати. Але в цілому, якщо український бізнес експортує щось до Росії та отримує звідти валюту - то це ситуація, коли ворог фінансує нашу економіку. З одного боку - вести з ними перемовини, будувати партнерські відносини - якось бажання немає. З іншого боку - якщо ставитися до цього максимально цинічно, то витягувати гроші від ворога для фінансування нашої економіки, це доволі непогана ідея.
СТАСІК. Відкриття минулого року особисто для мене саме СТАСІК із колисковою для ворога. Це якось так гіпнотично.
А ще Паліндром. Хоч я не сильно люблю реп, але він взяв за живе. Особливо трек на вірш Стуса
От Стасік була у мене в стрічці і там крім колискової ще дуже багато крутої музики в неї переслухала. А от Паліндром для мене не дуже відомий, саму назву чула і про існування такого виконавця знала, але з творчістю ще не знайомилась. Проте, зараз все виправлю, дякую!
Congratulations @daisyol! You have completed the following achievement on the Hive blockchain and have been rewarded with new badge(s) :
Your next target is to reach 500 upvotes.
You can view your badges on your board and compare yourself to others in the Ranking
If you no longer want to receive notifications, reply to this comment with the word
STOPЩе із відомих у вузьких колах можна згадати гурт Stoned Jesus, які єдині з наших артистів мали тур в Латинській Америці. А от Джинжер хоч і пробились на світовий ринок, але все так і залишились малоросами із Горлівки.
Щодо відкриттів, то це реп та хіп-хоп виконавці, які в останні 3-4 роки яскраво вистрілили — Паліндром, Калуш, Альона альона. Ще пару років тому відкрив для себе ADAM. А також кілька електро-поп виконавців із жіночим вокалом — Люсі, Схожа, Гурт[О], а з чоловічим — LATEXFAUNA. Цьогорічне відкриття гурт Zwyntar.